No comments yet

Для чого потрібна групова аналітична терапія?

Намагаючись зрозуміти, чому ми не відчуваємо себе щасливими, ми помічаємо, що це часто пов’язано з іншими людьми. Щастя людини залежить від оточуючих його Значущих Інших Людей.

Парадокс полягає в тому, що для того, щоб відчувати себе щасливими, нам потрібні інші люди.

  • нам потрібні наші близькі, що б любити їх і відчувати себе любимими;
  • нам потрібні друзі, що б ділитися з ними своїми почуттями;
  • нам потрібні колеги по роботі, щоб змагатися і відчувати свою професійну компетентність.

Але ніхто не може зробити нас більш нещасними, ніж наші рідні, друзі, колеги, начальники та інші люди в нашому житті.

Це відбувається тому, що існує конфлікт між нашими особистими потребами і бажаннями, з одного боку, – і одним з найголовніших наших бажань, – бути любимими – з іншого. А для цього ми повинні робити те, чого хочуть наші Значущі Інші Люди.

Як же захистити наші власні кордони і при цьому не порушувати кордони інших людей? Як знайти золоту середину між сильною емоційною залежністю, яка змушує нас відмовлятися від власних потреб і бажань, і повною свободою і незалежністю, які часто призводять до самотності і унеможливлюють будь-які відносини?

Якщо у Вас часто виникають проблеми з іншими людьми на роботі або в особистому житті – групова аналітична психотерапія – це те, що може вам допомогти.

Особливістю групової аналітичної терапії є те, що відсутність заздалегідь об’явленої теми зустрічі, а також будь-яких завдань створюють певні умови, завдяки яким люди постуаово починають вести себе і спілкуватися звичним для себе чином, так як вони це роблять в своєму повсякденному житті. Таким чином, вони починають входити в контакт і будувати відносини з іншими учасниками, виходячи зі свого досвіду, а також своїх обмежень.

«Групова аналітична терапія являє собою невелику замкнену групу людей (не більше десяти), які сидять в колі, так щоб кожен з групи міг бачити всіх інших, і ведуть бесіду на будь-яку тему, висловлюючи все, що приходить їм в голову. Такі висловлювання називаються вільними асоціаціями, і в групі вони набувають характеру діалогу, що вільно розвертається і не сконцентрований спеціально на якій-небудь темі. Ці асоціації-висловлювання грають двояку роль.

По-перше, вони повідомляють іншим учасникам інформацію про людину, котра говорить: ту, яку він свідомо вкладає в зміст свого висловлювання, і ту, яку він мимоволі додає в інтонаціях, виразі обличчя та інше).

По-друге, ці висловлювання є реакціями учасників на те, що відбувається в групі, зокрема на почуте від інших учасників, і несуть для них зворотний зв’язок, емоційний і змістовний. Завдяки цьому, при регулярних зустрічах групи її члени поступово починають отримувати інформацію про себе один від одного, якби взаємно аналізувати особистість один одного. Звідси назва «груповий аналіз», тобто аналіз групою самої себе. Звичайно, такою група стає не відразу, а в процесі свого розвитку. Допомагають їй в цьому один або два ведучих: часто це чоловік і жінка. Щоб цей розвиток сприяв як розвитку кожного конкретного учасника, члени групи повинні дотримуватися в ній деяких правил»

Автор тексту: Юрій Данько

Post a comment