Не можна заперечувати, що постмодерна ера з її відмовою від мета-наративів позначила серйозну кризу в усіх школах глибинної психології. Тим не менше, це також надало нам унікальну можливість почати переосмислювати та оновлювати шляхи теоретизації та практики.
Психологи зазвичай розглядали «Самість» як об’єкт досвіду, що з’являється тоді, коли людина сприймає своє існування, свою екзистенцію, в полі свідомості. Відповідно до такої точки зору, саморепрезентуючу спроможність людського розуму пов’язували з
Автор: Крістіан Рослер Анотація: З 1990-х років, головним чином у Німеччині та Швейцарії, проводилися декілька дослідницьких проектів та емпіричних досліджень (процесу та результатів) юнгіанської психотерапії. Тут підсумовуються перспективні, натуралістичні дослідження результатів і ретроспективні дослідження з використанням стандартизованих інструментів і даних медичного страхування, а також декілька якісних досліджень аспектів психотерапевтичного процесу....
Стверджуючись в думці, що індивідуація є безперервним процесом протягом усього життя, вивчення самості в дитинстві набуває все більшого значення: справжнє дитинство стає центральним фокусом дослідження.
Під «символічною функцією» більшість дослідників немовлят мають на увазі здатність малюка уявляти інших людей або предмети за їх відсутності. Завдяки цій здатності....
Переклад 8 глави з книги “Jungian Psychotherapy and Contemporary Infant Research” Mario Jacoby Переклад: Валентина Самусь Редакція: Дмитро Залеський Вступне слово Дотепер я описав, опираючись на дослідження немовлят, деякі важливі риси вродженої обдарованості новонародженого. Ми побачили, що дитина яку ми спостерігаємо, від народження вже має, здатність сприймати межі власного тіла;...
Первинний холдінг немовляти означає для матері відмову від несвідомих спроб звільнитися від зосередженості на дитині. Її ненав'язлива присутність впроваджує простір для початкової структури немовляти «бути наявним» для самого себе
У цій главі будуть розглянуті групи, які утворилися навколо Фрейда та Юнга, близько 1902 р., досліджений розвиток групової культури відповідно їхнього функціонування. Елленбергер (1970) характеризував дві групові культури
У своїй доповіді я хотів би торкнутися феномена межового, проміжного або перехідного психічного простору, пов'язаного зі сновидіннями і образами потойбічного світу. Мої роздуми пов'язані з ідеями Юнга, Хіллмана, Віннікотта і «Тибетської книги мертвих» про проміжний просторі.
Так, це майже всіх залишило без слів. Це настільки дивовижна подія у світовій спільноті, що теорії «Чорного лебедя» вже недостатньо для її назви.