Психологи зазвичай розглядали «Самість» як об’єкт досвіду, що з’являється тоді, коли людина сприймає своє існування, свою екзистенцію, в полі свідомості. Відповідно до такої точки зору, саморепрезентуючу спроможність людського розуму пов’язували з
Автор: Крістіан Рослер Анотація: З 1990-х років, головним чином у Німеччині та Швейцарії, проводилися декілька дослідницьких проектів та емпіричних досліджень (процесу та результатів) юнгіанської психотерапії. Тут підсумовуються перспективні, натуралістичні дослідження результатів і ретроспективні дослідження з використанням стандартизованих інструментів і даних медичного страхування, а також декілька якісних досліджень аспектів психотерапевтичного процесу....
Стверджуючись в думці, що індивідуація є безперервним процесом протягом усього життя, вивчення самості в дитинстві набуває все більшого значення: справжнє дитинство стає центральним фокусом дослідження.
Під «символічною функцією» більшість дослідників немовлят мають на увазі здатність малюка уявляти інших людей або предмети за їх відсутності. Завдяки цій здатності....
Переклад 8 глави з книги “Jungian Psychotherapy and Contemporary Infant Research” Mario Jacoby Переклад: Валентина Самусь Редакція: Дмитро Залеський Вступне слово Дотепер я описав, опираючись на дослідження немовлят, деякі важливі риси вродженої обдарованості новонародженого. Ми побачили, що дитина яку ми спостерігаємо, від народження вже має, здатність сприймати межі власного тіла;...
Первинний холдінг немовляти означає для матері відмову від несвідомих спроб звільнитися від зосередженості на дитині. Її ненав'язлива присутність впроваджує простір для початкової структури немовляти «бути наявним» для самого себе
У цій главі будуть розглянуті групи, які утворилися навколо Фрейда та Юнга, близько 1902 р., досліджений розвиток групової культури відповідно їхнього функціонування. Елленбергер (1970) характеризував дві групові культури
У своїй доповіді я хотів би торкнутися феномена межового, проміжного або перехідного психічного простору, пов'язаного зі сновидіннями і образами потойбічного світу. Мої роздуми пов'язані з ідеями Юнга, Хіллмана, Віннікотта і «Тибетської книги мертвих» про проміжний просторі.
Так, це майже всіх залишило без слів. Це настільки дивовижна подія у світовій спільноті, що теорії «Чорного лебедя» вже недостатньо для її назви.